У лютому 2026 року 57 депутатів Одеської обласної ради проголосували за приєднання лікарні водників до обласного центру соціально значущих хвороб. Юридичну особу КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» поставили в стан припинення, а заклад отримав робочу назву «Одеська клінічна лікарня Південного регіону».
Для мешканців селища Котовського, Пересипу й Фонтану це не просто рядок у довіднику. Сюди роками возили моряків на планові операції, лікування опіків і комісії. А маршрутка 242 досі має на лобовому склі напис «Лікарня водників — вул. 28-ї Бригади». Через це легко переплутати кінцеву на колишній Паустовського з лікарняним корпусом біля суднозаводу: це різні точки міста.
Розбираємося, де саме стоїть будівля, звідки взялася її назва і що змінило рішення облради для пацієнтів.
Де шукати й як впізнати?
Корпус, який одесити називають лікарнею водників, розташований не на вулиці 28-ї Бригади. Його адреса — вул. Суднобудівна, 1, індекс 65049. Це квартал біля судноремонтних потужностей, з боку Адміральського проспекту та станцій Великого Фонтану, а не кільце в селищі Котовського.
Тут кілька корпусів за огорожею, таблички обласного клінічного медичного центру та під’їзд машин швидкої до приймального відділення. Стаціонар розрахований орієнтовно на 300 ліжок. У довідниках досі вказані телефони (048) 705-63-27 та (048) 718-58-85.
Вулиця 28-ї Бригади — інший кінець маршруту 242. Будинок № 6 там житловий, з кафе на першому поверсі; найближчий соціальний заклад на цій вулиці — геріатричний будинок-інтернат за № 2. Якщо ви вийшли на кільці біля Ілічанки й шукаєте операційну, ви не за адресою.
Не переплутайте адресу. Маршрутка 242 справді сполучає лікарню водників із вулицею 28-ї Бригади, але це кінцеві зупинки одного рейсу завдовжки понад 25 км. Для корпусу орієнтир — Суднобудівна, 1, а не номер будинку на Котовського.
Чому її звали лікарнею водників?
Назва закріпилася з 1923 року. Тоді в портовому місті виділили окремий заклад для моряків і працівників Чорноморського морського пароплавства. За медичними оглядами того часу він обслуговував понад 100 тисяч робітників флоту та берегових служб. Офіційні назви змінювалися — від лікарні ЧМП до Чорноморської центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті в 1983-му й обласного клінічного медичного центру з 2002-го. У розмовах на зупинці лишилося коротке «водників».
Є й київська лікарня з такою народною назвою. З 1930-х так називали колишню лікарню німецької євангелічно-лютеранської громади на вулиці Володимира Винниченка, 9. Її звели в 1913–1914 роках, а після націоналізації передали для обслуговування працівників водного транспорту Дніпровського басейну. Це інша будівля й інше місто: одеська установа виросла з порту й ЧМП, київська — з лютеранської громади. Спільне в них лише прізвисько.
Для мешканців масиву біля суднозаводу це була «своя» лікарня. Сюди зверталися сім’ї працівників ремонтних цехів, ветерани флоту, згодом — чорнобильці й учасники бойових дій. У листопаді 2023-го колектив відзначив сторіччя. За тодішніми оцінками адміністрації, заклад проводив близько трьох тисяч складних операцій на рік і приймав десятки тисяч пацієнтів.
Дві різні установи. В Одесі «лікарня водників» — колишній медзаклад ЧМП на Суднобудівній. У Києві так само називають колишню лютеранську лікарню. Не варто переносити історію однієї будівлі на іншу.
Які проєкти і люди будували?
Першим етапом було не нове будівництво, а передача вже готових будинків. У 1923 році морякам віддали два корпуси колишньої Касперівської громади сестер милосердя на Маріїнській, 2, будинок на Італійському бульварі, 7, поліклініку на Приморському бульварі, 12 і приміщення «Будинку працьовитості» на Пересипі, якого вже немає. У «Лікарні моряків» розгорнули 215 ліжок: працювали хірургія, терапія, гінекологія, неврологія, ЛОР, дитяче відділення й блок протозойних інфекцій для тих, хто ходив у тропіки.
Нинішній комплекс на Суднобудівній з’явився 1963 року. Його збудували на 300 ліжок ближче до судноремонту, щоб лікувати екіпажі, берегові служби ЧМП і родини заводчан. Імена архітекторів корпусу у відкритих міських джерелах майже не фігурують. На відміну від київської будівлі, де добудову 1938–1939 років підписали Т. Волкобой і А. Сорокін. Це два окремі проєкти, їх не слід плутати.
Плутанина трапляється і в пошуку. Якщо ввести «лікарня водників меморіальна дошка Карабелеш 2016», результати ведуть до Херсона: Євген Карабелеш сорок років очолював міську клінічну лікарню там, його ім’я присвоїли закладу після смерті в 2014-му, а дошку відкрили біля херсонського корпусу. До одеської Суднобудівної він стосунку не має. Щоб знайти саме одеський заклад, орієнтуйтеся на адресу й код ЄДРПОУ 21008313, а не на прізвище з іншої області.
Довгі роки обличчя одеського центру пов’язували з генеральним директором Вадимом Шухтіним. Наприкінці 2025-го керівництво змінювали: у реєстрі фігурували Віра Чулімова, потім Ліана Ковтунович. Це зміни в управлінні, а не історія фасаду.
Чи було там щось до лікарні?
До 1923 року дільниця на Маріїнській належала Касперівській громаді сестер милосердя: це вже була медично-благодійна адреса, а не «порожнє поле». На Пересипі моряків приймали в «Будинку працьовитості». А функція ділянки на Суднобудівній змінилася пізніше: у 1960-х стаціонар навмисно перенесли ближче до заводів і флоту.
Разом із відомством змінювалися й назви. Після ЧМП заклад став басейновою лікарнею МОЗ, а з 2002-го — обласним клінічним медичним центром із ширшим колом пацієнтів: не лише моряками, а й мешканцями області, ліквідаторами аварії на ЧАЕС та ветеранами. З 2005-го офіційно розширили список тих, кого беруть на облік. У перші місяці великої війни центр знову працював як тиловий госпіталь — як і влітку–восени 1941-го, коли лікарня моряків уже була шпиталем.
Голосування облради не означає, що «лікарню закрили й знесли». Йдеться про припинення юридичної особи через приєднання. Корпуси на Суднобудівній планували залишити під приймально-діагностичне відділення, планову госпіталізацію, денний стаціонар і окремий контур для військових. Інфекційний профіль облрада пов’язувала з майданчиком на вулиці Ядова, де працює обласний центр соціально значущих хвороб.
Що це означає для вас?
Станом на осінь 2026 року назва «лікарня водників» лишається в побуті, але юридично заклад увійшов до нової обласної структури. Директорка департаменту охорони здоров’я Одеської ОВА Оксана Рокунець-Сорочан пояснювала депутатам: обидві установи не завантажені на повну потужність, тому управління об’єднують, а лікарів і медсестер скорочувати не обіцяють. У публічних виступах вона називала сім напрямів об’єднаного закладу: хірургія, пульмонологія, жіноче здоров’я, інфекційні хвороби, реабілітація, консультативно-діагностична допомога і центр супроводу ветеранів.
Це не екскурсійний об’єкт, куди можна зайти просто оглянути будівлю. Як пацієнта, вас можуть прийняти за направленням сімейного лікаря або в ургентній ситуації. Поліклінічний прийом і денний стаціонар облрада обіцяла саме на Суднобудівній. Корпус 1963 року — робоча лікарняна територія з пропускним режимом, а не місце для туристичної прогулянки.
Якщо ви живете на 28-й Бригаді, 242-га везе вас до Суднобудівної, а не навпаки. Для Пересипу й заводської зони корпус лишається найближчим великим стаціонаром «через дорогу», а для Фонтану — орієнтиром на початку маршруту. Черги, графік вузьких спеціалістів і правила госпіталізації після об’єднання треба уточнювати в новій реєстратурі: старі бланки центру не стають чинними автоматично після припинення юридичної особи.
Приклад. Людина з селища Котовського сідає на 242-гу «до водників», їде годину-півтори, виходить на Суднобудівній і приходить у реєстратуру з паперовим направленням на стару назву КНП. Якщо в системі вже вказана нова юридична назва, направлення іноді можуть попросити переоформити в сімейного лікаря. Перед поїздкою краще зателефонувати на (048) 705-63-27, ніж зранку дізнатися про це в черзі.
Що перевірити перед виїздом?
Для планової госпіталізації чи консультації на Суднобудівній, 1 спершу зателефонуйте в реєстратуру й уточніть, під якою назвою заклад приймає пацієнтів цього тижня. Так ви зможете перевірити дані до поїздки, а не вже в черзі.
Якщо ви мешкаєте на вулиці 28-ї Бригади й знаєте лікарню лише з напису на маршруті, не шукайте її на кільці. Сідайте на 242-гу в бік Суднобудівної або перевірте GPS-трек рейсу: кінцева біля Ілічанки — не лікарня.
Якщо потрібна інфекційна допомога, не плутайте майданчики: облрада пов’язувала профіль соціально значущих хвороб із закладом на вулиці Ядова / Леонтовича, а не з лікарняним містечком біля суднозаводу. Перед виїздом уточніть потрібне відділення — це заощадить час і гроші на проїзд.
Якщо ви ветеран або потребуєте реабілітації після поранення, запитуйте саме про «центр супроводу ветеранів» у новій структурі, а не про стару вивіску ЧМП. Після об’єднання маршрути пацієнтів змінюються, і старий пропуск до кабінету може не спрацювати без нового направлення.
Що це означає для вас. Для поїздки до лікарні орієнтир — Суднобудівна, 1, а не адреса на 28-й Бригаді. Перед виїздом перевірте телефоном, чи приймає потрібне відділення і чи підходить ваше направлення.
