Юрій із Сарати Білгород-Дністровського району добровільно пішов до війська навесні 2022-го. У цивільному житті він працював у таксі, має доньок і онука. Плани були прості: робота, родина, звичайний побут. Після початку повномасштабної війни вирішив, що своє треба захищати.
Службу почав у понтонно-мостовому підрозділі 808 Дністровської окремої бригади підтримки. Перші місяці минули на Херсонському й Запорізькому напрямках — на поромах і мостах.
Що відомо про його шлях
- Навесні 2022 року Юрій добровільно вступив до війська.
- Перші місяці служив у понтонно-мостовому підрозділі 808-ї бригади на Херсонському та Запорізькому напрямках.
- Після повідомлення про переведення до десантно-штурмових військ пішов додому.
- У СЗЧ провів дев’ять місяців, зв’язок із побратимами й командиром не обривав.
- Після затримання поліцією потрапив до батальйону резерву й завдяки відношенню офіцерів 808-ї повернувся до своєї бригади.
- Після повернення служить уже рік, має бойові заслуги та нагороди.
«Скидали понтони, наводили переправи», — згадує Юрій. Після повернення з Херсонського напрямку військовослужбовцям сказали: зранку вирушають на інший напрямок, уже у складі десантно-штурмових військ. Для нього це стало шоком.
«Ми були в розпачі. Яка десантно-штурмова бригада, якщо в нас бійці вже вікові, та й за здоров’ям багато хто обмежено придатний? Нас цьому навіть не навчали. Ми не знали, що робити. Які з нас десантники?»
Тоді він зібрав речі й пішов додому. У СЗЧ провів дев’ять місяців. Зв’язку з військом не обривав, спілкувався з побратимами й командиром і розумів, що залишив службу неправильно.
«Я розумів, що при поверненні доведеться пройти багато труднощів. Саме це мене і лякало. Але я розумів, що краще повернутися самому».
Зрештою Юрія затримала поліція. Він потрапив до батальйону резерву. Завдяки зв’язку з офіцерами 808-ї отримав відношення й повернувся до своєї бригади — уже в саперний батальйон.
«Повернувся вже в саперний батальйон. Вдячний командиру роти за те, що допоміг мені повернутися з СЗЧ. Шкодую, що довго вагався і не повернувся раніше. Було б менше клопоту та ризиків».
Сьогодні він інакше дивиться на ті дев’ять місяців. Каже: найбільше стримувала не відповідальність, а невідомість — куди звертатися, через які інстанції проходити і чи зможе повернутися до свого підрозділу.
«У СЗЧ перебувати дуже тяжко. Ти не можеш нормально працювати, дбати про родину, постійно переховуєшся. Рано чи пізно це все одно станеться, а ти вже будеш у гірших умовах. Тому я раджу хлопцям, які ще розмірковують: поки є така можливість – повертайтеся».
Історію Юрія розповіли в 808 Дністровській окремій бригаді підтримки: він прийняв рішення повернутися до служби й продовжує свою справу.
Фото: 808-та окрема бригада ЛІН
