«Погашення цієї заборгованості не здійснюється до законодавчого врегулювання питання», — так формулює пункт 21 прикінцевих положень Бюджетного кодексу статус середньострокових позик, які міста брали ще до децентралізації. В обласних центрах Півдня такі борги залишаються в бюджетах: разом Миколаїв, Одеса і Херсон обліковують 353,1 мільйона гривень.
Найбільша сума припадає на Одесу — 205,4 мільйона гривень. За Миколаєвом обліковують 81,6 мільйона гривень, за Херсоном — 66,1 мільйона гривень. Ці кошти міста отримували з ресурсів єдиного казначейського рахунку на потреби бюджетної сфери: освіту, охорону здоров’я та соціальний захист.
До 2014 року держава визначала соціальні стандарти, які мали забезпечуватися на місцевому рівні. Державні розрахунки не завжди були коректними, тож частина місцевих бюджетів залучала додаткові кошти.
Чому борг не списують і не стягують
Наприкінці 2014 року, після початку децентралізації, скасували норму Бюджетного кодексу, яка регулювала надання середньострокових позик. Втратила чинність і постанова Кабінету Міністрів України, що визначала порядок їх надання. Тоді ж у прикінцевих положеннях кодексу з’явився згаданий пункт 21.
Із 2015 року тривають спроби визначити правовий статус заборгованості на суму 9 мільярдів гривень. Кабінет Міністрів кілька разів намагався врегулювати питання постановами про стягнення коштів із місцевих бюджетів, вважаючи їх позикою. Такі проєкти відхиляли: постанова уряду має нижчу юридичну силу, ніж закон.
Стаття 44 Закону про Державний бюджет України на 2024 рік зобов’язувала Кабмін розробити законопроєкт про списання цієї заборгованості. Зазначена норма виконана не була.
